Кармелітів


члени чернечого ордену Римо-католицької церкви, офіційно іменовані братами Пресвятої Діви Марії гори Кармель. Близько 1209 група пустельників, які поселилися на горі Кармель в Палестині, отримала від св. Альберта, патріарха Єрусалимського, строгий чернечий устав, схвалений папою Гонорій III в 1226. З розпадом Латинської імперії в Палестині кармеліти після 1 238 переселилися в Європу, спочатку на Кіпр, на Сицилію, в Прованс і Британію, а потім влаштувалися на всій території Західної та Центральної Європи. До кінця століття у них вже було ок. 150 монастирів, а століттям пізніше - в два рази більше. З 1247 завдяки змінам в статуті, кармеліти отримали можливість селитися не тільки в пустельній місцевості, а й у містах, і займатися активною діяльністю. В результаті цих перетворень кармеліти стали одним з жебракуючих орденів. У 1432 статут кармелітів був змінений: тепер братам дозволялося їсти м'ясо три дні на тиждень і в певні години здійснювати прогулянки в межах монастиря. Жіноча гілка ордена була заснована в 1452 генералом-пріором бл. Іоанном сореть. Тоді ж Іван сореть заснував третій орден - мирян, який прагнув здійснити ідеал кармелітської життя, не залишаючи світу. Ослаблення чернечого завзяття викликало спроби реформувати орден, найвідоміша з яких була зроблена св.Терезою Авильской, що відмовилася від змін статуту, внесених в 1432, і повернула статут 1247. У 1593 ця реформована конгрегація перетворилася в самостійний орден з власної чоловічої і жіночої гілками і Третім орденом мирян - орден босих кармелітів. Надалі ряд сестринських згромаджень, зайнятих викладанням, доглядом за хворими і благодійною діяльністю, приєдналися до двох уже існуючих кармелітського орденів, утворивши т. Н. Третій орден кармелітського статуту. Подальший розвиток кармелітства пов'язано з появою мирських громад, члени яких не дають чернечих обітниць і не носять чернечого облачення. Починаючи з 16 ст. обидва кармелітських ордена беруть участь в місіонерській роботі за кордоном. В даний час громади кармелітів налічують бл. 2500, а громади босих кармелітів - ок. 4200 членів.
ЛІТЕРАТУРА
Фроссар А. Сіль землі. Про головні чернечих орденах. М., 1992 Християнство. Енциклопедичний словник, тт. 1-3. М., 1993-1995

Енциклопедія Кольєра. - Відкрите суспільство. 2000.